Експлуатація свердловин та термін служби

Водозабірна свердловина як, втім, будь-яка інженерна споруда має певний термін служби. Тривалість цього терміну залежить від багатьох чинників. Першочергове значення мають конкретні гідрогеологічні умови ділянки, де розташована свердловина, її конструкція, геологічні умови, а саме наявність глинистої складової в товщі водоносного горизонту. Саме вона є однією з причин замулювання свердловини.

Другим чинником - якість виконаних бурових робіт. Саме на цьому етапі здійснюється буріння та подальше кріплення свердловини обсадною колоною, що запобігає руйнуванню стінок свердловини; цементація затрубного простору – необхідна умова відокремлення потрібного водоносного горизонту від вищих порід та запобігання забруднення його поверхневими водами та водами водоносних горизонтів з низькими споживчими якостями; прокачування свердловини, що є основною умовою запобігання бактеріологічного забруднення свердловини та видалення механічних частинок, які можуть привести до виходу з ладу водопідйомного обладнання.

Третім фактором - є правильність експлуатації свердловини. Саме грамотна експлуатація свердловини є запорукою її довговічності та стабільної якості одержуваної води, а також необхідною умовою, щоб уникнути додаткових витрат.

Багато користувачів не приділяють належної уваги правильної експлуатації свердловин через елементарну неінформованість.

Розглянемо кілька нескладних умов необхідних продовження життєвого циклу Вашої свердловини.

Насамперед, варто врахувати, що правильно експлуатована свердловина залежно від її виду може зберігати працездатність протягом тривалого часу. Для фільтрових свердловин (пісок) цей період становить від 5 до 20 років. Після закінчення цього терміну свердловина може остаточно вийти з ладу (замулюється фільтра, з’являється механічні домішки у виді піска) і виникає необхідність у бурінні нової сверловини. Для свердловин пробурених на гранітні породи, вихід з ладу сверловини, найчастіше, обумовлений корозією обсадних труб. Через відсутність фільтру у гранітні свердловини не схільні до експлуатації, але іноді виникають виволи гранітної породи у відкритому стовбурі свердловини і тому потрібно виконувати чистку свердловини буровим обладнанням .

Ввести свердловину в експлуатацію бажано відразу після завершення буріння та пробного відкачування. Якщо з якихось причин це неможливо, то необхідно забезпечити надійний захист свердловини від потрапляння сторонніх предметів. Для цього гирло свердловини або заварюється або монтується спеціальний оголовок з можливістю встановлення замків. Але навіть за дотримання цих умов не рекомендується відкладати введення свердловини в експлуатацію на тривалий термін, інакше може виникнути необхідність повторного відкачування, що призведе до збільшення витрат.

У тому випадку, коли обладнання свердловини проводиться через деякий проміжок часу, то необхідно:

• перевірити фактичну глибину, при виявленні зменшення глибини - очистити від частинок, що осіли
• провести замір статичного рівня
• виконати прокачування свердловини до освітленої води
• провести замір динамічного рівня

Якщо отримані дані відповідають паспортним, можна розпочинати монтаж водопідйомного обладнання. У разі значних розбіжностей слід звернутися до виконавця бурових робіт.

При монтажі насоса слід враховувати такі вимоги:

• не рекомендується встановлювати насос у робочій частині фільтра
• насос має знаходитися не ближче 2,5 – 3 м. від дна свердловини та нижче динамічного рівня на 3 – 5 м.

У процесі експлуатації свердловини дотримуються наступних умов:

• вивчити паспорт свердловини із фактичними геолого-технічними характеристиками
• вести журнал свердловини
• забороняється використання типів насосних установок, які не передбачені в паспорті свердловин
• забороняється експлуатувати свердловину перевищуючи вказаний у паспорті свердловини дебіт
• якщо водоносним горизонтом є нестійкі породи (піски), не рекомендується одразу використовувати свердловини на всю експлуатаційну потужність. Слід почати з 30-40% та плавно збільшувати
• при експлуатації свердловини на пісок на початковому етапі слід уникати частих включень/вимкнень насоса
• водовідбір з водоносного горизонту не повинен перевищувати 2/3 його потужністі
• постійно стежити за станом води, звертати увагу на колір та запах, наявність або появу частинок піску та фіксувати ці показники в журналі свердловини не рідше 1 разу на місяць; також слід контролювати показники приладів водопідйомного обладнання
• у разі зважених частинок зменшити відбір води зі свердловини
• запобігати доступу до свердловини сторонніх осіб
• у разі зменшення продуктивності свердловини для встановлення причин необхідно звернутися до профільної організації за консультацією

Причинами передчасного виходу із ладу свердловини є:

• використання свердловини з перевищенням дебіту зазначеного у паспорті свердловини
• часте включення/вимикання наносу при експлуатації фільтрової свердловини (на пісок)
• включення насосної станції на повну продуктивність після тривалих перерв у роботі
• самостійний ремонт свердловини
• монтаж/демонтаж обладнання та обслуговування свердловини